Ґрунт – це те, що ми сприймаємо як належне. Завдяки йому ми отримуємо врожай наших ягід, фруктів та овочів, завдяки йому милуємося пишним і рясним цвітінням квітів. Однак, якщо врожайність поступово знижується, а висаджені рослини часто хворіють, то городник при цьому нарікає на погане насіння, розсаду, добрива тощо. А про виснаження ґрунту мало хто задумується. Тому ось кілька рекомендацій, як допомогти ґрунту.
1. Перше і досить радикальне рішення – це дати ґрунту відпочити. Це значить, що цілий рік на земельній ділянці не бажано вирощувати культурні рослини. Бур’яни також бажано виполювати. Це так званий чистий пар. До зими потрібно ґрунт перекопати таким чином, щоб верхній шар перевернути донизу. Такий відпочинок піде на користь Вашій земельній ділянці.
2. Досить дешевий спосіб оздоровити ґрунт – це скосити з незасіяної ділянки бур’яни, у яких ще не встигло сформуватися насіння. Якщо рослини (бур’яни) виросли досить великими, їх потрібно подрібнити і розкидати по поверхні ґрунту, а потім заробити. Під шаром ґрунту бур’яни будуть розкладатися, при цьому будуть вивільнятися поживні речовини.
До відома. Деякі бур’яни багаті мікроелементами, які вони «викачують» із глибоких шарів і яких так мало у верхніх шарах. Городники, знаючи цей секрет, використовують бур’яни для приготування компосту, мульчі або трав’яних настоїв.
3. Прекрасним засобом збагачення ґрунтів поживними речовинами є сидерати. Після збирання врожаю (наприклад, картоплі) наприкінці літа або на початку осені можна висаджувати швидкорослі рослини-сидерати: гірчицю, редьку олійну, люпин, квасолю, сою, горох, люцерну, буркун, вику, сераделу, конюшину, амарант, гречку, овес та інші.
По-перше, деякі з культур (а саме бобові) за допомогою бульбочкових бактерій, які розташовані на кореневій системі, фіксують з повітря азот і збагачують ним ґрунт. Цим азотом живляться наступні культури. По-друге, корені сидератів проникають углиб на 2-3 і навіть до 10 метрів та піднімають з нижніх до верхніх шарів ґрунту інші поживні елементи.
Коли рослини набирають достатню кількість зеленої маси (краще у момент цвітіння, не чекати плодоношення), їх скошують і заробляють у ґрунт. Дослідження показують, що на одній сотці посіву люпину нагромаджується від 400 до 500 кг органічної маси. Закопування такої кількості сидерату рівноцінне 100-125 кг гною.
4. Восени можна засіяти ділянки житом. Весною його слід глибоко перекопати разом з бур’янами, які виросли за цей час. А через 2 тижні можна сіяти заплановані культури.
5. Внесення органічних добрив. Для підвищення вмісту органічної речовини (гумусу) та відновлення корисної мікробіологічної флори виснаженого ґрунту вносьте органічні добрива – гній, компост, перегній, курячий послід або обробляйте його спеціальними мікробіологічними препаратами. Проте, найефективнішим є внесення добрив, які уже підготовані до внесення. Це сприяє тому, що економиться час городника (адже він не затрачає додатково час на підготовку добрива до внесення) і рослини отримують елементи живлення зразу у доступній формі.