На початку місяця закінчують збирання пізніх сортів яблук і грушок, роблять прибирання території. Залишати сміття у саду не бажано, тому що на зиму воно є місцем проживання шкідників, а на весну – розплідником хвороб.

У жовтні у більшості регіонів на плодових деревах і ягідниках листя червоніє або буріє і починається їх опадання, тобто закінчується вегетація садових саджень. Але це не значить, що всі частини садових рослин вступають у період спокою. За позитивних температур продовжується розвиток квіткових бруньок і ріст коренів.

Після опадання листя, їх згрібають у кучі і разом з прибраними бур’янами та мілко подрібненими гілками складають у компостні купи, які бажано пересипати курячим послідом, попелом тощо. Можна також полити слабким розчином курячого посліду або розчином готових добрив, наприклад, добривом «Гуміно де галліна». Через рік-два буде отриманий чудовий компост, який потім можна використовувати для удобрення і мульчування прикореневої системи садових насаджень, або використовувати його під час їх садіння.

Також після опадання листя у вологу похмуру погоду штамби і основи скелетних гілок дерев очищають від старої кори, моху, лишайників дерев’яними скребками або металічними щітками. Але попередньо потрібно розстелити під деревом плівку або тканинну підстилку, щоб зібрати всі очистки, і закопати їх у землю на глибину 50-70 см.

Мох і лишайники можна також знищити хімічним шляхом, обприскуючи дерева 5-10% розчином залізного купоросу (0,5-1 кг на 10 літрів води). Після цього у сухий сонячний день роблять їх побілку, щоб взимку уникнути сонячних опіків. При цьому особливу увагу потрібно звернути на плодові дерева, які були пошкоджені у минулі зими. Готову побілку можна купити у магазині, а молоді дерева ліпше обгорнути білим агроволокном.

Щоб плодові дерева і ягідники активніше нарощували масу коренів, менше страждали від промерзання взимку (особливо цьогорічні пагони) і краще перезимували, у жовтні проводять вологозарядний полив. Тобто ґрунт промочують на глибину залягання основної маси коренів: у плодових дерев вона становить 60-80 см, а у ягідників – 30-50 см. Особливо це потрібно зробити у тих садах, де був досить високий врожай і суха погода.

Вологозарядний полив проводять перед самими холодами, коли середньодобова температура повітря опуститься до +1-+3 °С. За більш теплої погоди поливати не бажано, щоб не допустити набухання бруньок і тим самим знизити морозостійкість дерев.

Восени добре замульчувати пристовбурні круги компостом, перегноєм, торфом. Солому і тирсу використовувати не бажано, так як у них можуть зимувати миші. Особливо мульчування потребують дерева, які привиті на клонових підщепах, так як коренева система у них розміщена близько до поверхні ґрунту. За відсутності мульчі пристовбурові круги мульчують ґрунтом, який відібрано у міжряддях. Мульчування проводять, коли ґрунт промерзне на глибину 5-7 см.

У кущів ремонтантної малини вирізають пагони, які відплодоносили, а також слабкі нерозвинені молоді пагони поточного року. А гарно розвинені – залишають, щоб з них можна було двічі на наступний рік зібрати ягоди. Якщо цю малину вирощують для збору ягід тільки наприкінці літа і всю осінь, то такі пагони вирізають на рівні з ґрунтом. Ґрунт мульчують компостом, перегноєм або торфом.

Що стосується суниці садової (полуниці), то у цей час роблять прибирання насаджень. Потрібно обрізати і закопати все засохле та хворе листя, а також почорнілі і вражені шкідниками частини рослин. Також потрібно виполоти бур’яни. Після цього полуницю можна підживити настоєм перегною або курячого посліду, але вносити під корінь, а не на листя. Щоб тривалий час не готувати настій з перегною або курячого посліду (тому що на це піде орієнтовно 2 тижні), ліпше одразу, наприклад, використати добриво «Гуміно де галліна».

Всі роботи в саду повинні проводитися послідовно і вчасно, адже чим якісніше Ви підготуєте сад до зими, тим більше врожаю він дасть влітку та восени.