UA  EN

Органічні добрива “Gumino de Gallina”: Турбота про природу!

8 093 046 80 68

m
органічне добриво

Багато розмов ведеться з приводу того, чи потрібно вносити органічні добрива у ґрунт і який вплив вони мають на його родючість. Тож давайте розберемось у цьому питанні разом із Людмилою Дацько, кандидатом сільськогосподарських наук Інституту водних проблем і меліорації.

Ґрунт – це поверхнева плівка товщиною у півтора-два метри за радіуса земної кулі близько 6000 кілометрів. Однак у цій тонкій оболонці, яка поступово зникає, сконцентрований потенціал, який дозволяє людині отримувати біля 95% продуктів харчування і у ній зосереджено понад 92% флори і фауни планети, хоча частка суші займає менше однієї третини земної поверхні.

Людина отримує 95% продуктів харчування завдяки ґрунту

Ґрунт складається із наступних складових:

1. Мінеральна частина ґрунту, яка складається з глинистих і піщаних часточок.

2. Вода та повітря.

3. Розчинні і нерозчинні мінеральні речовини.

4. Органічні речовини, які утворилися під час розкладання відмерлих органічних решток, а також виділилися із живих рослин.

5. Корені живих рослин.

6. Живі макро-і мікроорганізми: дощові черви, личинки комах, бактерії, гриби; у ньому присутні і вищі тварини, діяльність і розкладання після відмирання яких також сприяє фізичному (через розпушення ґрунту) і хімічному (пропускання через стравохід) перетворенню ґрунту.

Отже, ґрунт – це живе тіло зі складними фізико-хімічними та біологічними процесами, тому землеробу потрібно пам’ятати, що під час господарювання його можна отруїти, виснажити або навіть «убити». Сільськогосподарська цінність ґрунтів дуже важлива, проте ґрунт потрібно сприймати не тільки як джерело продовольства, а як живий організм та джерело життя.

Оскільки у сучасних умовах з ґрунту втрачається більше поживних речовин ніж вноситься, а також розкладається більше органічної речовини ніж надходить, отримати гарні і якісні врожаї досить складно. Для збільшення врожаю сільськогосподарських культур, покращення його якості у ґрунт потрібно вносити добрива. Багато хто з сільськогосподарських виробників вносить лише мінеральні добрива, ігноруючи внесення органічних. Однак, вносити у ґрунт такі токсичні мінеральні добрива, як зневоднений аміак, аміачна вода, вуглекислий амоній взагалі неможна, оскільки за 5-10 років відмирає корисна мікрофлора та мікрофауна, що суттєво впливає у подальшому на здатність ґрунту до самовідтворення.

Багато у кого виникне питання – за рахунок чого ми в останні роки отримуємо рекордні врожаї зернових культур (по валовому збору більше 60 млн. тонн зерна)? Однак високі їх врожаї сільгосптоваровиробники отримують завдяки новим високоврожайним сортам і гібридам групи зернових культур, в основному кукурудзи. Наприклад, ресурсна врожайність її гібридів у зоні Степу становить понад 60-80 ц/га, а по факту ми отримуємо (дані державної статистики) дещо менше 30 ц/га. Для поліських регіонів ця цифра становить 60 ц/га.

Природа тисячоліттями «годувала» рослину органічними залишками, а не синтетичними з’єднаннями. І вони (ці з’єднання) не притаманні ґрунтовому світу у природному їх походженні. Тому все-таки потрібно повертатися до природних правил ведення землеробства: вносити гній, компости, курячий послід, залучати інші резерви органіки, тобто приорювати солому та пожнивно-кореневі рештки, а не спалювати їх, вирощувати і приорювати сидерати, а не вносити замість цього лише мінеральні добрива.

Адже завдяки органічним решткам, які надходять у ґрунт, утворюється гумус (органічна речовина) – найбільш цінна і біологічно активна частина ґрунту і вона визначає напрями процесів ґрунтоутворення, біологічні, хімічні та фізичні властивості ґрунтового середовища і в кінцевому результаті – родючість ґрунтів.

Людина, яка не має справу з вченням про ґрунти, слабо представляє інтенсивність життєвих процесів у ґрунті. Тому, на мою думку, корисно привести кілька цифр для орієнтування. Здорова і багата життям орна земля, яку можна знайти під люцерною, конюшиною і гарною пшеницею, містить: дощових червів до 800 кг на гектар або 7-15 млн. шт/га. Вони виробляють тонкого гумусу до 45 тонн на гектар щорічно, в окремих випадках – до 60 тонн. Крім того, у ґрунті присутні: грибкові організми і водорості – 500 кг/га, актиноміцети – 700 кг/га, ґрунтові бактерії всіх видів – 550 кг/га і протозойні – 2850 кг/га.

Природна екосистема ґрунту

Це представляє досить потужний виробничий фактор, який може використовувати землероб – якщо він цього хоче і знає, як це зробити. А внесення мінеральних добрив, на жаль, не сприяє розвитку цієї макро- і мікробіоти, а лише губить її. Хочеться привести приклад, коли у 80-х роках минулого сторіччя на поля вносили не науково обґрунтовані кількості добрив, місцеві агрономи казали, що це призводило до загибелі дощових червів, борозняків, польових мишей та інших тварин, тобто ґрунт був мертвий. А що вже говорити про невидиму частину – мікробіоту, загибель якої ми не бачимо неозброєним оком.

Тому для охорони і підтримання родючості ґрунтів, а отже і мікроорганізмів, потрібно, у першу чергу, підвищувати вміст органічної субстанції, перед тим як впроваджувати інші заходи. Тоді ґрунт не буде залежати від всіляких явищ – недостатнього поживного та сольового режимів, утворення поверхневої кірки і утворення несприятливої структури, які характерні для виснажених ґрунтів.

Я не розумію, чому наші землекористувачі знаходяться у області мінімуму існування, яке постійно підтримується постійними добавками: мінеральними добривами, стимуляторами росту рослин, пестицидами тощо, рахуючи при цьому, що вони збільшують урожайність вирощуваних культур. Впровадження принципу відтворення ґрунтового життя дає повноцінну родючість, а тому прибавки врожаю виростають самі. Це вже є принципом ведення органічного землеробства. Однак це не вигідно для виробників і продавців вищезгадуваних добавок.