Новости

Стійкість нових сортів рослин до старих хвороб

Створення сортів, які одночасно поєднують високу врожайність і стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища, представляє собою досить складне завдання. Причина у тому, що висока продуктивність рослин заснована на високій інтенсивності ростових процесів, а висока стресостійкість навпаки, негативно пов’язана з інтенсивністю цих процесів. Не випадково рослини найбільш стійкі до несприятливих умов у стані спокою – у вигляді дозрілого насіння, бульб, цибулин тощо, а дерева – взимку у стані глибокого спокою, коли всі метаболічні процеси протікають досить повільно.

Можна сказати, що величина врожаю є результатом компромісу між продуктивністю і стійкістю до несприятливих умов середовища. Ця проблема у своїй основі є біоенергетичною проблемою. Тобто, чим більше енергетичних ресурсів рослина тратить на формування врожаю, тим менше їх залишається на підтримання екологічної стійкості.

Це також посилюється глобальним потеплінням клімату на планеті. У зв’язку з цим використання різних селекційних, інтродукційних, агротехнічних способів підвищення стійкості рослин до стресів (посухи, спеки, високої вологості повітря, підтоплення та/або затоплення, морозів, холоду, засолення та інших) являє собою найважливіше сільськогосподарське та економічне завдання.

До відома: інтродукція — (лат. introductio – введення, від introducо – вводжу) – переселення окремих сортів і видів рослин та тварин за межі їхніх природних ареалів на території, де вони раніше не існували. Це також стосується сортів рослин, які були виведені у іншій країні з певними ґрунтово-кліматичними умовами, а вирощують в Україні з кардинально іншими ґрунтово-кліматичними умовами, то різні фактори навколишнього середовища можуть впливати на їх стресостійкість. Наприклад, якщо сорт суниці садової вивели у Італії, а вирощують її на півночі України, або вивели у Голландії, а вирощують у південних регіонах, де умови вирощування істотно відрізняються від умов сортовиведення, то рослини можуть вражатися різноманітними хворобами.

Одним з найбільш ефективних способів, що не вимагають при вирощуванні сільськогосподарських культур збільшення витрат техногенних ресурсів, є використання у виробництві стійких сортів. Незважаючи на складність вирішення цього завдання, практично по кожній культурі є спектр сортів, що розрізняються по стійкості до того чи іншого фактору зовнішнього середовища.

Відбір селекційних форм, створення стійких сортів і впровадження їх у виробництво є результатом складної багаторічної роботи колективів вчених і державного випробування в різних ґрунтово-кліматичних умовах. При цьому вельми ефективна селекція на врожайність в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, коли самі умови служать селективним фоном для відбору найбільш пристосованих рослин.

Ці питання особливо важливі для еволюційно молодих мутантних сортів, які не піддавалися відбору на стійкість до стресів в ході еволюції, як піддавалися цьому відбору традиційні форми рослин. В даний час таких сортів, які несуть мутантні, або рецесивні гени, досить багато.

Найбільш об’єктивні дані по стійкості рослин дають результати вирощування сортів в різних ґрунтово-кліматичних зонах. Прикладом служить перевірка нових сортів в державному сортовипробуванні, яка передбачає вирощування їх на сортовипробувальних ділянках, що знаходяться в різних екологічних умовах протягом трьох років. Багаторічні випробування в польових умовах в одному і тому ж географічному пункті, тобто місці, також можуть бути використані. Перевагою польових методів є випробування сортів у природних умовах тієї чи іншої ґрунтово-кліматичної зони. Але навіть трирічних випробувань нерідко виявляється недостатньо, щоб отримати надійну оцінку екологічної стійкості сорту, так як формування стресових умов і напруженість стресу неможливо передбачити, тим більше у критичні періоди розвитку рослин.

Можна відмітити, що введення таких сортів, які являються не стійкими до певних ґрунтово-кліматичних умов, призводить до додаткового хімічного навантаження. Тобто вирощування таких сортів потребує більшого захисту отрутохімікатами від хвороб, а у тому числі і шкідників, для отримання запланованого врожаю. Також доцільно буде, наприклад, при закладанні багаторічних насаджень фермерам або агровиробникам провести дослідження щодо випробування певних сортів у природних умовах, де буде проводитись закладка цих насаджень. Це потрібно для того, щоб встановити більш придатні сорти для вирощування саме у цих умовах, оскільки при закладці таких насаджень вкладаються значні інвестиції. У подальшому доцільно проводити дні поля, семінари для обміну досвідом.

Дацько Л.В., к.с.-г.н.
Інститут водних проблем і меліорації НААН

Заказать звонок
+
Жду звонка!